Війна продовжує забирати найкращих. Четверо мужніх захисників із Рівненщини загинули, боронячи Україну. Микола Ткачук, Олександр Козловський, Сергій Токарський та Віталій Дубенський – імена, які назавжди залишаться у серцях земляків.
Про це інформує Рівненська ОВА, пише Рівне24.
Микола Ткачук, 1981 року народження, мешканець села Сестрятин Радивилівської громади, долучився до лав ЗСУ добровольцем на початку повномасштабної війни. Його призвали 8 березня 2022 року. Він служив водієм технічного взводу в аеродромно-технічному батальйоні.
1 липня 2024 року Микола зник під час бойового завдання поблизу населеного пункту Восход на Донеччині. Майже рік він вважався зниклим безвісти. Лише у березні 2025 року, завдяки проведеним репатріаційним заходам, стало відомо про його загибель. У нього залишились дружина і син. Жалобна панахида в Сестрятині відбудеться 12 червня, а похорон з військовими почестями — 13 червня.
Олександр Козловський, 50-річний воїн із села Любиковичі Сарненського району, мав бойовий досвід ще з 90-х років, коли проходив строкову службу у Криму. До мобілізації працював у виправній колонії. У грудні 2024 року він знову став до лав ЗСУ, служив у 425-му штурмовому полку «Скала» на посаді водія-механіка.
Його бойовий шлях пролягав через Покровський та Сумський напрямки. 7 червня 2025 року під час виконання завдання на Сумщині Олександр загинув. Прощання з ним відбудеться 12 червня. Побратими запам’ятали його під позивним «Хорс».
Сергій Токарський, уродженець села Іваничі Головинської громади, народився у 1982 році. На фронт був мобілізований 5 червня 2024 року. Вже через два з половиною місяці, 22 серпня, у районі Залізного на Донеччині Сергій зник безвісти внаслідок мінометного обстрілу. Пізніше підтвердилася його загибель. Прощання із Сергієм Токарським пройде 12 червня у рідному селі.
Віталій Дубенський, 1970 року народження, мешканець села Нова Митниця, мав бойовий досвід ще з часів АТО. У березні 2022 року знову пішов захищати країну. Служив у складі інженерно-саперного підрозділу.
Отримані на фронті важкі поранення виявилися несумісними з життям. 8 червня 2025 року у Вінницькій обласній лікарні імені Пирогова Віталій помер. У нього залишились донька і син. Про дату та місце похорону буде повідомлено пізніше.
