Сурдопедагог, логопед-дефектолог Альона Глотка, розповіла, як вчасно розпізнати проблеми зі слухом, як розвинути мовлення та загальний розвиток у дитини, чому важлива рання діагностика та як в’язані іграшки допомагають дітям із порушеннями слуху.
Порушення слуху, як і порушення мови стають все більш поширеною проблемою. Згідно з прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2050 року близько 2,5 мільярда людей тією чи іншою мірою страждатимуть від втрати слуху. Однак чимало з цих випадків можна попередити, якщо забезпечити якісну допомогу на ранніх етапах життя, вважає сурдопедагог і логопед-дефектолог Альона Глотка. Спеціалізуючись на допомозі дітям із важкими порушеннями слуху, вона розробила авторські методики, які включають ігрові технології, спрямовані на розвиток мовлення та слухового сприйняття. Крім того, Альона бере активну участь у фахових конференціях і є членом Асоціації практикуючих логопедів України, що сприяє поширенню ефективних практик у галузі сурдопедагогіки і логопедії . В інтерв’ю експертка розповіла про те, як вчасно помітити проблеми зі слухом у дитини, про підходи до роботи з дітьми з порушеннями слуху та про вибір свого професійного шляху.
- — Альоно, ви працюєте сурдопедагогом і логопедом-дефектологом понад 10 років. Які причини порушення слуху в дітей зустрічаються найчастіше?
— Порушення слуху в дітей можуть бути спричинені різними факторами, які умовно поділяються на вроджені та набуті. До вроджених причин належать генетичні чинники та внутрішньоутробні інфекції, перенесені матір’ю під час вагітності, наприклад, цитомегаловірус або краснуха. Набуті причини включають часті вушні інфекції, наприклад, середній отит, вплив гучних звуків, травми голови і застосування деяких ототоксичних лікарських препаратів. Бувають порушення, не пов’язані безпосередньо з органами слуху, а скоріше з психоневрологічними чинниками. У своїй практиці я нерідко стикаюся з ситуаціями, коли зниження слуху зумовлене психологічними травмами, перенесеними внаслідок сильного стресу або переляку дитини. Раннє виявлення і своєчасне лікування цих чинників відіграють ключову роль у збереженні слуху і забезпеченні повноцінного розвитку дитини.
- — Ваші консультації мають великий попит, і запис до вас буває розписано на кілька місяців наперед. З якими запитами батьки звертаються до вас найчастіше?
— Найчастіше батьки звертаються з питанням: чому дитина не говорить? Однак у процесі діагностики стає очевидно, що відсутність мовлення — це лише верхівка айсберга, за якою приховано безліч інших проблем. Нерідко доводиться направляти сім’ї на консультації до психіатрів, неврологів або рекомендувати додаткові обстеження, як-от перевірка слуху чи ЕЕГ. Часто батьки не одразу розуміють необхідність цих кроків, і робота з ними стає важливою частиною процесу. Підтримка та пояснення причин тих чи інших рекомендацій допомагають налагодити ефективну взаємодію та рухатися до вирішення проблеми.
- — Ви розробили власні методики ігор і навіть створили спеціальні іграшки для дітей з порушеннями слуху, мовлення та особливостями розвитку, зараз їх активно використовують у роботі ваші колеги — логопеди і сурдопедагоги. Чому ви вирішили не брати готові рішення, а зайнятися їх створенням самостійно?
— У процесі роботи з дітьми з порушеннями слуху, мовлення та загальними особливостями розвитку я зіткнулася з гострою нестачею ігор, спрямованих на розвиток слухового сприйняття. На той момент відповідні ігри практично неможливо було знайти в продажу, їх доводилося замовляти з інших країн. Тоді я звернулася до своєї сестри, яка займається в’язанням, з проханням втілити мої ідеї для створення акустичних ігор. Я розробила багатофункціональні ігри, які спрямовані одразу на кілька сфер розвитку. Наприклад, акустичне лото «Фігури», крім своєї основної мети — розвитку слухового сприйняття й уваги, ще й допомагає активізувати мовлення, розвиває тактильні відчуття, пам’ять, просторове мислення, допомагає у вивченні фігур і кольорів. Результат перевершив очікування, милі в’язані іграшки не тільки сподобалися дітям, а й успішно виконували свої розвивальні завдання. Поступово ці ігри почали привертати увагу колег, які працюють із дітьми з порушеннями розвитку. Логопеди та дефектологи відзначали їхню ефективність та унікальність, а позитивні відгуки швидко поширилися через професійні спільноти у Facebook та Instagram.
- — За роки вашої роботи ви допомогли багатьом сім’ям. Відомий випадок, коли до вас звернулися з дитиною, у якої було виявлено епілептичну активність мозку. Завдяки вашій роботі вдалося наблизити когнітивні функції дитини до вікової норми. Які методики, на вашу думку, найефективніші зараз, і як ви бачите їхній розвиток у майбутньому?
— Немає якихось універсально ефективних методик. До мене найчастіше звертаються сім’ї, де діти мають складні комбіновані порушення, такі як аутизм, СДУГ, проблеми з концентрацією уваги або розумінням мови, відсутністю мови. Під час вибору методик я завжди орієнтуюся на корекційні цілі конкретного заняття та особливості кожної дитини. Враховую індивідуальні інтереси, а також можливі сенсорні особливості: підвищену або знижену чутливість до світла, звуків, певних кольорів або текстур. Усе це обов’язково потрібно брати до уваги під час підбору методів роботи. Однак ключовим фактором завжди залишається механізм порушення, від нього і будується основна стратегія та прописується корекційна програма. Що стосується перспектив, я вважаю, що майбутнє корекційної педагогіки пов’язане з розвитком нейропсихологічних підходів і технологій, спрямованих на активацію ресурсів пластичності мозку.
- — Альоно, як визнаний фахівець і член Асоціації практикуючих логопедів України, що б ви порадили батькам, щоб вчасно помітити перші ознаки порушення слуху та мовленнєвого розвитку в дитини і звернутися по допомогу до фахівця?
— Це багато в чому залежить від віку дитини, адже на кожному етапі розвитку є свої особливості та так звані «червоні прапори», що можуть вказувати на проблеми зі слухом і розвитком мовлення. Наприклад, у віці до 6 місяців дитина має реагувати на гучні звуки — здригатися, повертати голову або завмирати, впізнавати голоси рідних. Якщо цього не відбувається, варто насторожитися. До 1 року дитина зазвичай починає белькотіти і вимовляти прості слова на кшталт «мама» або «тато». Відсутність лепету або реакцій на звернену мову може свідчити про порушення слуху. У віці до 1,5-2 років дитина має реагувати на своє ім’я, виконувати прості прохання та активно використовувати у своєму мовленні не лише іменники, а й дієслова, тобто будувати коротку фразу, вона може бути навіть простою, на кшталт: «мама топ-топ», «тато дай», «машина брррр». Якщо вона не відгукується або не розуміє звернену до неї мову, то це привід звернутися до фахівця. Основним критерієм є відсутність прогресу, дитина щомісяця має набувати нових навичок і вмінь. Також особливо важливо бути уважними до дітей, які часто хворіють на отити або змушені приймати ототоксичні ліки. Ці фактори можуть вплинути на слух. Я раджу батькам не відкладати візит до фахівця, якщо в них виникають будь-які сумніви. Рання діагностика може допомогти уникнути серйозних проблем у майбутньому, а вчасно розпочата робота дасть дитині шанс на повноцінний розвиток.
