Як повідомляє «Інформатор», у Великій Димерці Броварського району Київської області розгорівся гучний суспільний конфлікт навколо посмертного нагородження військовослужбовця Артема Чечуна. Історія, яка мала стати актом вшанування пам’яті загиблого захисника, перетворилася на публічний скандал із різкою реакцією громади.
Причиною конфлікту стали публічні дії частини місцевих активістів і представників влади, які поставили під сумнів доцільність вручення відзнаки загиблому воїну. У центрі цієї історії — депутат Великодимерської селищної ради Анатолій Юрченко, а також місцеві блогери Ірина Лимаренко та Антоніна Корнієнко.
Зазначені особи направили до районної влади низку звернень, у яких вимагають надати повний пакет документів щодо нагородження. Йдеться про копію подання, біографічну довідку, характеристику та інші супровідні матеріали. За словами Юрченка, ці документи необхідні для перевірки обґрунтованості рішення про вручення відзнаки.
Однак найбільше обурення викликала не сама вимога пояснень, а аргументація, яка супроводжує ці звернення. У публічному просторі пролунала теза про те, що Артем Чечун нібито «недостатньо довго» перебував на службі — близько трьох місяців. Саме ця позиція спричинила різку негативну реакцію: значна частина мешканців відкрито засудила такі заяви, назвавши їх спробою знецінити подвиг загиблого військового.
За наявною інформацією, Артем Чечун загинув наприкінці жовтня 2024 року на Донеччині під час виконання бойового завдання. Після загибелі його було відзначено почесною медаллю Київської обласної ради «За вірність та мужність», а також Комбатантським хрестом відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України.
На тлі скандалу до ситуації долучилися й представники районної ради
Депутатка Віра Березовська звернулася до Міністерства у справах ветеранів із проханням надати офіційні роз’яснення. У відомстві чітко заявили: не існує і не може існувати універсальних критеріїв, за якими можна оцінювати або ставити під сумнів подвиг загиблих військових. Там також підкреслили, що пам’ять про Захисників і Захисниць не може бути предметом політичних чи публічних маніпуляцій.
Ситуація викликала хвилю обурення серед мешканців Броварщини. У соціальних мережах активно поширюються заклики дати не лише моральну, а й правову оцінку діям осіб, які публічно ставлять під сумнів гідність загиблих. Частина громади прямо звинувачує ініціаторів запитів у спробі використати чутливу тему для власного піару.
Водночас чинне законодавство України передбачає відповідальність за подібні дії. Зокрема, стаття 297-1 Кримінального кодексу України встановлює покарання за наругу над пам’яттю загиблих Захисників України. Йдеться про публічну зневагу, приниження честі та гідності військовослужбовців, а також інші дії, що можуть розцінюватися як осквернення їхньої пам’яті. Санкції передбачають як штрафи, так і обмеження або позбавлення волі залежно від тяжкості правопорушення.
