Своєчасно прибирати за вихованцем — відповідальність будь-якого господаря. Тільки робити це потрібно правильно, інакше ви ризикуєте і своїм здоров’ям, і здоров’ям тварини.
Якщо у вас у будинку живе кішка, то тут все очевидно: вона ходить у лоток, який треба вчасно чистити. Деякі вусаті настільки охайні, що не підуть у своїх справах, якщо в лотку буде брудно. Із собаками інша ситуація. Поки щеня маленьке, воно ходить вдома на пелюшку, що цілком природно: малюк ще не вміє терпіти. Дорослий пес усе забирає на вулицю, бо природа йому диктує: не можна залишати свій запах у лігві, так ворогам легше тебе знайти.
Важливо: якщо у вас живе мініатюрна порода собак, наприклад пінчер чи мальтипу, не привчайте тварину до лотка чи пелюшки. Собаці потрібен вигул. Так вона пізнає світ, задовольняє свої потреби та живе у спокої, бо вдома немає приманок у вигляді запаху для ворога.
Дуже важливо не лише вчасно чистити лоток та змінювати пелюшку, але й робити це правильно. Коли тварина сходила “по-великому”, то деякі господарі збирають фекалії та змивають в унітаз. Ветеринар із Великобританії каже: так робити категорично не можна! Він веде свій блог про здоров’я тварин у соціальних мережах, підписуючи себе як «доктор Бен».
«Справа в тому, що собаки та кішки можуть бути носіями токсокарів – паразитів, які живуть усередині організму домашніх вихованців. Ці гельмінти стійкі до холодної та гарячої води, не допомагає позбавитися їх і очисна система водопроводів», — каже доктор Бен.
Якщо змити фекалії собаки чи кішки в унітаз, людина може заразитися токсокарозом. Яйця токсокарів дозрівають і залишаються життєздатними у ґрунті, піску, предметах побуту протягом кількох років.
Чим це може бути небезпечно
Потрапляння в організм людини — глухий кут для паразита (своєрідна «помилка адресою»), тому що личинки дозрівають, мігрують, гинуть, але не виділяються назовні, кажуть експерти МОЗ. Заражена людина не становить небезпеки для оточуючих.
Однак самі паразити завдають значної шкоди здоров’ю свого «господаря».
Паразитування токсокарів може бути причиною:
- тривалих бронхітів;
- алергії;
- бронхіальної астми;
- збільшення печінки, селезінки та лімфатичних вузлів;
- довгого головного болю;
- епілептичних нападів;
- парезів (зниження тонусу м’язів);
- паралічу;
- проблем із зором і навіть сліпоти.
Заражена паразитами людина часто скаржиться на біль у животі, нудоту, слабкість, діарею. Можливий розвиток міокардиту, панкреатиту, ураження щитовидної залози, м’язів та інших органів. Токсокароз потребує спеціального, часто тривалого лікування під контролем лікаря.
Токсокарозом частіше хворіють діти, бо вони беруть руки в рот, грають у пісочницях та на дитячих майданчиках, каже лікар. Зараження найчастіше відбувається через шлунково-кишковий тракт. Основні шляхи попадання паразитів в організм – це:
- проковтування яєць з личинками, що розвинулися у фекаліях тварин на землі. Вони потрапляють в організм із брудних рук, які діти часто тягнуть у рот, стаючи причиною токсокарозу;
- вживання зараженої їжі: немитих та сирих овочів, сирих або недоварених субпродуктів баранини чи телятини, кролика чи курки;
- також можна заразитися, торкаючись миски для їжі, недбало чистячи лоток тварин або торкаючись овочів з не обгородженого від тварин городу.
Як захиститися від паразитів
Собак та кішок треба періодично обробляти від глистів. У цьому можуть допомогти спеціальні таблетки чи краплі. Які краще вибрати саме для вашого вихованця, підкаже ветеринар.
Не дозволяйте собаці грати з мандрівними псами або іншими тваринами, які виглядають хворими. В ідеалі вашого вихованця має бути кілька собак-друзів, з якими він проводить час на вулиці.
Щодо прибирання, то використовуйте гумові рукавички, коли чистите лоток або міняєте пелюшку. Фекалії тварини можна загорнути в спеціальний пакетик (вони продаються в зоомагазинах, більшість з них біорозкладаються), а потім викинути в бак для сміття. Після цього обов’язково вимийте руки з милом.
