Порушення мобілізаційного законодавства в Україні може призвести до штрафів або навіть тюремного ув’язнення.На тлі війни Україна продовжує мобілізацію громадян для захисту держави. У 2024 році прийняли законопроєкт №10449, що уточнює правила призову. Відповідальність за порушення залежить від виду проступку й охоплює як адміністративні, так і кримінальні покарання.
Про це нагадав Кабмін, пише Рівне24.
Відповідно до постанови Кабміну №1487, якщо особа ігнорує виклик до ТЦК, її можуть притягнути до відповідальності за статтями 210 і 210-1 КУпАП. Навмисна втрата або псування військово-облікових документів теж карається законом.
Штрафи за неявку:
- для фізичних осіб: 17–25,5 тис. гривень;
- для юридичних осіб: 34–59 тис. гривень.
Перевірити наявність штрафу можна через додаток “Дія” або платформу Opendatabot.
Важливо: якщо дані про зміни місця проживання чи іншу інформацію є у державних реєстрах, штраф за їх неоновлення не накладатимуть.
Кримінальна відповідальність
Штраф за ігнорування повістки може перерости у кримінальну справу, якщо військовозобов’язаний проходить медкомісію, але не реагує на “бойову” повістку. У такому випадку передбачене покарання до п’яти років позбавлення волі. Якщо є пом’якшувальні обставини, суд може призначити умовне покарання з випробувальним терміном.
Повістки через пошту
З 2024 року повістки надсилають рекомендованими листами. Якщо особа не забирає лист або ігнорує його, це прирівнюється до неявки, що тягне за собою штраф у розмірі 17–25 тис. гривень.
