Сьогодні 17 березня Національна комісія зі стандартів державної мови нагадала, що вже понад два тижні Український правопис офіційно отримав статус стандарту державної мови.
З 2 березня Український правопис офіційно отримав статус стандарту державної мови. Відтепер цей текст є обов’язковим для використання у діловодстві, освіті, науці та офіційних перекладах.
Передусім правопис став обов’язковим для всіх сфер, визначених законом. Його необхідно застосовувати у законодавстві, офіційних документах, навчальних матеріалах, а також у публічному просторі, зокрема на рекламних вивісках та в інформаційних матеріалах. Контроль за дотриманням здійснюватиме Уповноважений із захисту державної мови.
Водночас питання фемінітивів залишили без примусу. Правопис лише фіксує правила їх утворення, наприклад “директорка” чи “філологиня”, але їх використання у повсякденному мовленні залишається особистим вибором кожного.
Також допускається варіантність. Подвійні форми слів, як-от “кафедра” і “катедра” або “аудиторія” та “авдиторія”, не вважаються помилкою — обидва варіанти відповідають нормі.
Окрему увагу приділили змісту прикладів у правописі. З ілюстрацій вилучили російські назви та прізвища, зокрема згадки про Москву, Пушкіна чи Достоєвського. Натомість додали українські приклади, такі як вулиця Героїв Полку “Азов”, Державний Герб України та Ігри нескорених.
При цьому раніше видані документи залишаються чинними. Паспорти, свідоцтва про право власності та інші офіційні папери не потрібно змінювати, адже закон не має зворотної дії.
Зміни в самому тексті правопису мають переважно технічний характер. Фахівці виправили хибодрук, усунули неузгодженості, спростили формулювання, замінивши пасивні конструкції на активні, а також додали розділ “Український алфавіт”.
Водночас географічні назви міст і річок залишилися без змін. Український правопис і надалі називають “мовною конституцією”, яка забезпечує єдність мовних норм у державі.
